«Не забувай, що ти дитина землі, що зветься Україна»

(старша группа)


Мета : Ознайомити дітей з картою України, поглибити знання про край, де вони народилися і живуть. Закріплювати знання про народну символіку, пригадати державні символи України (герб, прапор, гімн). Розвивати зв'язне мовлення, мислення, творчу уяву. Виховувати почуття любові до рідної країни, гордості за її людей.

Матеріал: карта України, плакат з державною символікою України,

вірші, листівки про Київ.

Хід заняття :

Вихователь: У всіх людей одна святиня,

Куди не глянь, де не спитай.

Рідніша їм своя пустиня,

Нема без кореня рослини,

А нас, людей, без Батьківщини.

- Сьогодні в нас особливе заняття, присвячене нашій рідній неньці Україні. А хто скаже, що таке Батьківщина? Так, це країна, в якій ти народився і живеш. Любов до Батьківщини починається з любові до маленької батьківщини: рідного порога, стежки, рідного міста, вулиці, дитячого садка, а потім і школи - всього того, що оточує людину змалку.

Одна Батьківщина -

І двох не буває.

Місця, де родилися,

Завжди святі.

Без рідної мови, без пісні, без мами

Немає, немає життя на землі.

Діти, з чим часто порівнюють любов до Батьківщини? Так, з любов'ю

А ти будеш витікати,

А я буду виростати.

Діти повторюють за мною слова, а я витираю

ляльку рушником, загортаю в пелюшку і знову кладу в колиску.

Починаю годувати, діти повторюють за мною:

Гу-ту-ту, гу-ту-ту,

Вари кашку круту,

Підсипай молочка,

Погодуй козачка.

- Лялька спить, а з малими на подвір'ї проводиться рухлива гра. Тут

також стає у нагоді українська народна потішка:

Ходив кіт по горі,

Носив сало в пелені.

Та не знав, де діти.

/Files/images/22.jpg

Кiлькiсть переглядiв: 328