Як допомогти дитині звільнитися від негативних емоцій?


Кожному з нас хочеться, щоб наші діти виросли здоровими і щасливими, щоб вони уміли радіти навколишньому світу і успішно прожитому дню, були впевнені у своїх силах та уміли боротися з труднощами, стійко переносили удари долі, зберігали душевний спокій в непередбачуваних ситуаціях.

Уміння боротися з труднощами починає виявлятися з перших днів життя дитини. Але інколи, намагаючись максимально захистити своє дитя, ми леліємо і оберігаємо його, прагнемо максимально полегшити його життя. Цим ми, дорослі, завдаємо шкоди його психіці, ламаємо його емоційну сферу. Дитина, яка опиняється у такій ситуації, не розвивається емоційно, не уміє справлятися зі своїми емоціями, не вчиться боротися з труднощами життя і вирішувати виникаючі проблеми. Це позначається на спілкуванні з однолітками та дорослими.
Наші діти не завжди уміють радіти і засмучуватися, проявляти волю і характер в досягненні мети. Чим раніше ми про це заговоримо, тим швидше зможемо допомогти дітям справлятися зі своїми емоціями і розвинути їх в потрібному напрямі.

Що ж таке емоції?
Емоція – це психічний стан, який відображає відношення людини до себе і до того, що відбувається навколо нього. У перекладі з латинського, слово «емоції» означає «приголомшую, хвилюю». Тобто само значення слова, говорить про небайдуже відношення до різних подій і ситуацій в житті людини. За допомогою емоцій ми виражаємо своє відношення до того, що відбувається. Емоції можуть бути позитивними і негативними.
Про позитивні емоції скажу лише одне - це прекрасно, чудово і правильно! Я навіть назву перебування на позитивній хвилі одним єдиним словом - щастя! А загострю свою увагу саме на емоціях негативних.
Що роблять негативні емоції: сварять близьких, породжують конфлікти, розводять сім'ї, розмножують зло. А називаються вони так: заздрість, ревнощі, помста, користь, злість, страх, гнів, печаль і так далі.

Що у дитяти може викликати негативні емоції?
1. Протиріччя між сильним бажанням і неможливістю задовольнити його (дуже яскраво виявляється у маленьких дітей).
2. Підвищені вимоги до дитини.
3. Суперечність вимог батьків, батьків і вихователів (наприклад, вихователі вимагають дотримання дисципліни, батьки ж вихователя в цьому не

підтримують). В результаті формується злість, недовіра, тому дуже важлива узгодженість дій.
4. Часті негативні емоції дорослих за відсутності навиків саморегуляції. У психології існує таке поняття, як «зараження», тобто мимовільна передача емоційного стану від однієї людини до іншої. Тому важливо навчитися самому і навчити дитину справлятися зі своїми емоціями.
5. Використання наказів, звинувачень, погроз, образ замість довірливої бесіди і спільного аналізу виниклої ситуації.
Відчувати та проявляти негативні емоції це досконало нормально. Нормально ображатися, але не нормально приховувати образу, дозволяти їй руйнувати стосунки.
Всі діти відчувають негативні емоції у відповідь на труднощі і обмеження, якими наповнене життя. Негативні емоції природні і важливі для розвитку дитини. Вони допомагають їй зробити необхідні зміни в своїх очікуваннях, аби прийняти життєві обмеження.
Заганяти негативні емоції всередину, намагатися їх приховувати, дуже шкідливо. Наслідок таких дій – захворювання серця, неврози, непорозуміння, дратівливість, агресивність, проблеми спілкування. Тому завдання батьків допомогти дитині навчитися виражати негативні емоції, «випліскувати» їх без шкоди для тих, хто оточує малюка. Емоційна розрядка необхідна для збереження психічного здоров'я, а уміння розповісти про свої проблеми, допоможе налагоджувати контакти з навколишніми, розуміти самого себе.

Вправи для розвитку уміння розуміти себе
1. Скажіть дитині: «Прислухайся до себе. Якщо б твій настрій можна було пофарбувати, то якого кольору він би став? На яку тварину або рослину схожий твій настрій? А якого кольору радість, смуток, тривога, страх?»
2. Намалюйте контур людини. Тепер хай дитина уявить, що людина радіє, хай він заштрихує олівцем те місце, де, на його думку, у тілі знаходиться це відчуття. Потім також «відчуйте» образу, гнів, страх, щастя, тривогу і так далі Для кожної емоції дитина повинна вибрати свій колір.
3. Обговорюйте з дитиною способи вираження гніву. Хай вона спробує відповісти на питання:
1. Що тебе може розсердити?
2. Як ти поводишся, коли гніваєшся?
3. Що відчуваєш в стані гніву?
4. Назви слова, які говорять люди, коли зляться.
5. А якщо ти чуєш образливі для себе слова, що відчуваєш?
6. Які слова для тебе найобразливіші?
Бажано записувати відповіді, аби потім обговорити з дитиною. Наприклад, які слова можна вживати,

розсердившись, а які не коштує, оскільки вони дуже різкі, неприємні.


Щоб навчитися справлятися з гнівом, існують спеціальні методики і вправи.
1. Будуйте разом з дитиною «рожиці» перед дзеркалом. Зображуйте різні емоції, особливо звернете увагу на міміку гнівної людини.
2. Щоб навчити дитину спокійно спілкуватися з людьми, пограйте так: візьміть в руки який-небудь привабливий предмет (іграшка, книга). Завдання дитини – умовити Вас віддати цей предмет. Ви віддаєте річ, коли захочете. Гру потім можна ускладнювати: дитина просить лише за допомогою міміки, жестів, але без слів. Можна помінятися місцями – Ви просите у дитини. Після закінчення гри обговорюйте, чи легко просити, які прийоми і дії вплинули на Ваше рішення віддати іграшку, обговорите відчуття, які відчували гравці.
3. Поясните, що обов'язково треба розповідати про всі негативні ситуації батькам або друзям. Навчите дитину словесним формам вираження гніву («Я засмучений, мене це образило»).
Запропонуйте скористатися «чудо–речами» для випліскування негативних емоцій:
– листи паперу (їх можна м'яти, рвати, з силою кидати в мішень на стіні);
– олівці (ними можна намалювати неприємну ситуацію, а потім заштрихувати або зім'яти малюнок);
- деякі батьки дають дітям подушку для «розрядки», яку можна штовхати, кидати, бити.
4. Гра «Обзивалки».
Щоб виключити з повсякденного спілкування образливі слова, обзивайтеся! Кидаючи один одному м'яч або клубок, обзивайтеся необразливими словами. Це можуть бути назви фруктів, квітів, овочів. Наприклад: «Ти – кульбаба!», «А ти тоді – диня!». І так до тих пір, поки потік слів не вичерпається.
Чим допомагає така гра? Якщо Ви розсердитеся на дитину, захочете його «провчити», пригадаєте веселі «обзивалки», можливо навіть назвіть дитину, йому не буде образливо, а Ви отримаєте емоційну розрядку. Коли, маючи навик такої гри, маля назве кривдника «огірком» (а не...), Ви, поза сумнівом, відчуєте задоволення.
Я сподіваюся, що ці цікаві вправи допоможуть Вам навчити дитину усвідомлювати та проявляти негативні емоції так, щоб вони не завдавали шкоди ні вашим дітям ні людям, що їх оточують.

Кiлькiсть переглядiв: 211