Дитина хлопчик :
У кожного народу є святині. Святині є і в рідній Україні: Батьківська хата, материнська пісня, рушник на образах пречистих.
Дитина дівчинка :
Дівочий віночок, червона калина, І хліб український.
Дитина хлопчик :
Вони – наша найсвятіша спадщина – оберіг.
Дитина дівчинка :
Вони – наша гордість на весь білий світ!
(фонограма), українська хата, мати укладає дітей спати.
Мати :
Хоч ви ще маленькі,
Та повинні знати ,
Що звемося — українці
Й українських предків маєм.
Тато, мама, брат, сестричка
І всі інші члени роду —
Всі належать до одного
Українського народу.
Хлопчик вередує (Сім’я не подобається, хоче бути сам)
Мати : Але самому жити не можна.Сім'я, мов сонечко, зігріває людину. Тому так важливо, щоб у родині панували любов та злагода, повага до всіх її членів. Тож закривайте оченята, а коли заснете вам насниться цікава казочка, мої любі малята.
- Тихо ніч крадеться в хату.
Час маленьким дітям спати. Стихло поле і діброва.
Лине пісня колискова.
Звучить колискова.
Приходить фея сну і наганяє сон.
Мультимедія. Змій викрадає брата і сестру.(фонограма вітру – урагану) Сестру, брата і матір уносить у невідомі краї.
Хлопчик просинається, бачить , що сам і плаче.
Хлопчик :Що ж мені тепер робити ? Як на світі самому жити?
Фея :Ну що ж, я тобі допоможу, чарівною силою нагороджу.
Фея чарує. Нагороджує чарівною силою.
Під музику хлопчик перетворюється на дорослого Котигорошка.
Фея : Ніби ожила картина, і до нас прийшов хлопчина...
Котигорошко (дорослий):
Я тепер не простий хлопчина.
Я — казковий богатир,
Мене знають птах і звір.
Котигорошком називають,
Бо навкруги всі добре знають:
Я з горошини вродився,
На зріст малим залишився,
Але добру силу маю.
Я сестру й брата шукаю.
Змій підступний їх украв,
Полонив, зачарував.
Прошу вас, допоможіть
І дорогу покажіть.
Треба мені поспішати,
Сестру й братів визволяти.
Фея: Не хвилюйся, хлопче, годі, стану я тобі в нагоді.
Ось рушник, що вишивала мати,
Щоб сина в дорогу проводжати.
Матуся вишила на щастя і на долю,
Але твій брат потрапив у неволю.
Дає рушник. Танок з рушниками. « Танок з рушниками».
Потрапляє в Англію :
Котигорошко:
Дивлюся мовчки на рушник, Що мати вишивала.
І чую: гуси зняли крик,
Зозуля закувала.
Знов чорнобривці зацвіли,
Запахла рута – м’ята.
Десь тихо бджоли загули,
Всміхнулась люба мати.
І біль із серця раптом зник,
Так тепло – тепло стало …
Цілую мовчки той рушник,
Що мати вишивала.
Потрапляє до циганів.
Котигорошко : Ой, а куди це привів мене материнський рушник?
Циганка: Ти потрапив у нашу велику, дружню, веселу циганську родину.
Кожен член якої піклується один про одного. А ще ми дуже любимо співати і танцювати. Ось поглянь .
Танок циган.
Циганка: Ну що, сподобалося тобі у нас? То може залишишся?
Котигорошко : Ні мені треба відшукати брата і сестру.
Циганка: То ж давай я тобі погадаю, всю правду скажу. О, хлопче, падає тобі дорога дальняя. Лютий змій забрав твоїх брата і сестру і по світу розкидав. Сестру перетворив накущ калини, а брата закинув у далеку східну країну до турецького султана.
Циганка : Але щоб його відшукати, треба козацькі чесноти мати. А ти знаєш, які справжні козаки? ( на чарівному дзеркалі з’являється інтерв’ю дітей хто такі козаки)
• Козак — це чесна, смілива людина, Найдорожча йому — Батьківщина.
• Козак — слабкому захисник, Цінити побратимів звик.
• Козак — усім народам друг І лицарський у нього дух.
• Козак — завжди борець за волю І за народну добру долю.
Бажають щасливої дороги.
Котигорошко: Дякую, я все зрозумів . То ж мені треба поспішати.
Йде далі. Зустрічає джентльмена.
Котигорошко : Ой, а куди це я прийшов?Це тут живуть мужні чоловіки?
Сер : Це Англія, країна де живуть справжні джентльмени .А ти звідки ?
Котигорошко :
Є дім в якому я живу
Він зветься Україна.
І де б по світу не ходив –
В душі вона єдина.
Котигорошко : А чи не бачили ви тут моїх брата та сестру?
Сер : Ні, не бачили. А може ти залишишся у нас. Поглянь як тут добре. Будеш справжнім джентльменом.
Танок джентльменів.
Котигорошко: Дякую, добре у вас, але вдома краще. Піду своїх брата та сестру шукати. (прощається, відходить)
Сер: Ну добре, прощавай. А у нас пора ланчу. То ж ходімо. Джентельмени за мною.
Фея :
Не сумуй, Котигорошко,
Ми будем далі крокувати —
Сестру й брата шукати.
Я знаю, далі там степи,
І нам дороги не знайти.
Але я знаю хто нам допоможе.
Танок з квітами
Котигорошко:
Любі квіти, чи стрічали
Сестру мою із братами?
Квітка : Бачиш, лежить булава,
Вона незвичайна.
Хоча зброя не легка,
Але дуже файна.
Треба з нею покружляти і такі слова сказати:
"Булаво, допоможи, нам дорогу покажи!".
Котигорошко кружляє з булавою повторюючи слова.
Потрапляє в турецьке ханство.
Вихід султана.
Котигорошко: Добридень,Султане, а скажи у тебе мій брат ?
Султан : Так він живе у мене в палаці. Йому тут добре – його люблять і шанують. Ласує найкращими у світі солодощами : і халва, і пах лава, і лукум – пальчики оближеш. Персик будеш? А розважають його найкращі у світі східні красуні. Поглянь.
Турецький танок.
Котигорошко : Гарно – гарно. Але поверни мені брата.
Султан : А навіщо він тобі ? Ти ж із братиком сварився, іграшками не ділився, ображав, вередував, і цукерок не давав.
Котигорошко : Більше я таким не буду, про всі чвари я забуду. Буду братика любити, захищати і завжди допомагати.
Султан : То ж давай змагатися. Якщо ти мене переможеш, братика забрати зможеш.
Гра з шаблями. Перемагає Котигорошко. Султан віддає брата . Вони дякують і питаються чи не знає султан, де шукати їм сестричку.
Східна красуня: Через поле є стежина,
На краю її — калина.
Та червоная калина —
То засмучена дівчина.
Змій підступний її вкрав,
Полонив, зачарував.
Брати скачуть до калини.
Брат:
А ось Фея йде до нас —
Допоможе нам в добрий час.
Мабуть хоче розказати,
Як нам чари подолати.
Фея :
Змій віночок гарний вкрав
Квіточки всі розкидав.
Ви віночок той зберіть,
На калину одягніть.
Оживе тоді калина,
І прокинеться дівчина.
Мої ,сестроньки, прийдіть,
Козакам допоможіть.
Заходять 2 дівчинки з віночком в руках. Одягають на голову. Вона виходить.
Дівчинка-калина :
Дякую вам, любі друзі, Що вінок подарували,
Із полону та неволі
Мене врятували.
Танок лісових Мавок з вітами калини.
Котигорошко: От як добре, що ми всі знову разом. Пробачте мене будь ласка. Я більше так ніколи – ніколи не буду
Брат: Ми тебе пробачаємо, але як нам відшукати дорогу до рідної домівки. Я вже так скучив за матусею і татусем.
Сестра : А я знаю, що нам допоможе . Це — пісня, яку співала наша матуся.
Фея : Так – так.Українська пісня — то живий скарб, що передається від покоління до покоління, несучи радість чи смуток, чаруючи людську душу, даючи їй силу і натхнення.
Котигорошко :
Співай, люба сестронько, співай...
Хай мамина пісня луна на весь край!
Поля і гаї заспівають, як ти —
Злі чари спадуть і розтануть мов сни.
Сестра співає пісню. Брати виходять. По закінченню пісні заходять з мама і двоє хлопчиків.
Котигорошко (дитина) : Мамо, тату, як ми вас любимо. Пробачте нам за все. Ми тепер будемо самими слухняними і вихованими дітьми.
Мати: Любі діти!
Де б не були ви у світі
Серце завжди приведе
До рідного дому до мами,
Що завжди чекає тебе.
Ангеліна :
Будемо ми завжди жити
в злагоді й любові.
Щоб щасливі всі були,
веселі й здорові.
Ілля :
Щоб дитинство було наше сонячним, безхмарним.
І щоб настрій завжди
був радісним і гарним.
Мати :
Від душі ще побажаю
кожній я дитині
Щоб жилося всім чудово
в нашій Україні.
Пісня «Всі ми хочемо жити у мирі