Організація харчування дітей в ДНЗ


Харчування є важливою життєвою потребою організму. Воно забезпечує дитину енергією, матеріалом для побудови клітин. Раціональне харчування сприяє довголіттю і є важливою складовою для профілактики багатьох захворювань.

/Files/photogallery/824/2.jpg

Контроль за якістю харчування в дошкільному закладі здійснюється згідно з Інструкцією з організації харчування у дошкільних навчальних закладах (наказ Міністерства освіти і науки України та Міністерства охорони здоровя України від 17.04.2006 року за №298/227, Постанови кабінету міністрів України від 22.11.2004 року 31591 2Про затвердження норм харчування у навчальних та оздоровчих закладах», листа Міністерства освіти і науки України від 21.06.2007 року №1/9 – 394 «Про здійснення контролю за організацією харчування у дошкільних навчальних закладах», інших нормативно – правових документів, що регулюють організацію харчування дітей.

Контроль за харчуванням в дошкільному закладі здійснюється керівником та сестрою медичною старшою дошкыльного закладу.

На основі наказу в дошкільному закладі створюється Рада по харчуванню, яка щоквартально перевіряє якість харчування та закладку продуктів (перевірка фіксується в актах, є протоколи засідання).

/Files/photogallery/824/3.jpg

Щоденна закладка продуктів на харчоблоці на сніданок здійснюється черговим вихователем згідно з графіком, завіреним керівником закладу.

Велика увага приділяється збереженню продуктів харчування, контролю за санітарним станом харчоблоку, доставкою продуктів за пред’явленням накладної постачальника та відповідних сертифікатів якості.

Дотримуються вимоги зберігання продуктів у коморі. З метою попередження харчових токсикоінфекцій, гострих кишкових захворювань працівники дошкільного закладу, які пов’язані з організацією харчування, повинні суворо дотримуватись всіх гігієнічних вимог щодо технології кулінарної обробки різноманітних харчових продуктів, забезпечити правильне зберігання і строки реалізації, а також дотримуватися санітарно-гігієнічних нормативів у приготуванні їжі.

/Files/photogallery/824/4.jpg

Основними критеріями вивчення стану організації харчування є: 1.Встановлення режиму харчування;

2. Наявність меню – вивіски (про денне меню), графік видвчі їжі;

3.Зберігання добових проб;

4.Організація санітарно – просвітницької роботи серед персоналу, батьків, з питань організації раціонального харчування, заслуховування питань організації харчування на зборах, радах, тощо.

5.Наявність приписів СЕС щодо порушення санітарно – гігієнічного режиму, калорійність страв тощо.

6.Наявність наказів щодо стану харчування , призначення відповідальних осіб за організацію харчування.

7.Наявність аналітичних матеріалів (порівняльних таблиць виконання норм ).

8.Проведення контролю за дотриманням посадових обов’язків відповідальних осіб : проходження медоглядів.

/Files/photogallery/824/5.jpg

9. Організація питного режиму.

Дітей не можна обмежувати у питті. Але компенсувати малу кількість рідини солодкими компотами, соками, напоями не треба, тому що це призводить до пригнічення апетиту. Неможна також давати багато пити води під час їжі. Заповнюючи ємкість шлунку та розводячи шлункові соки сприяючі травленню, вона призводить до приниження апетиту та порушенню процесів перетравлювання їжі. Між прийомами їжі вода повинна бути доступною для дітей. Частіше дають свіжу кип’ячену воду, охолоджену до кімнатної температури.

/Files/photogallery/824/6.jpg

Контроль за організацією харчування в групі здійснюється за такими вимогами:

/Files/photogallery/824/7.jpg

1.Дотримання графіка отримання їжі.

/Files/photogallery/824/8.jpg

2.Час годування згідно з редимом групи.

/Files/photogallery/824/9.jpg

3.Організація чергування дітей.

/Files/photogallery/824/10.jpg

4.Етика сервіровки столу.

/Files/photogallery/824/11.jpg

5.Порційність страв, правильність роздачі помічником вихователя.

/Files/photogallery/824/12.jpg

6.Культура поведінки дітей за столом.

7.Взаємодія вихователя і помічника вихователя.

8.Використання різнихз методів і прийомів виховання в дітей культурно – гігієнічних навичок:

8.1.Користування столовими приборами;

/Files/photogallery/824/13.jpg

8.2.Користування серветкою;

/Files/photogallery/824/14.jpg

8.3. Охайність дітей.

/Files/photogallery/824/15.jpg

Раціональне харчування передбачає використання необхідного набору продуктів, які містять усі необхідні харчові компоненти, вітаміни, мікроелементи відповідно до вікових фізіологічних потреб дитячого організму. У дошкільному навчальному закладі, під час організації харчування необхідно дотримуватися гігієнічних вимог до приготування, перенесення та роздачі їжі; виконання рекомендацій щодо інтервалів між прийманнями їжі, не допускаючи причин порушення режиму дня. Порушення режиму харчування негативно впливає на стан здоров'я дитини. При цьому виникають порушення не тільки в травній системі, а й погіршується загальний стан організму. В нашому місті в усіх дошкільних закладах 4-разове харчування, в результаті чого створюється рівномірне навантаження на травний канал, забезпечується оптимальна дія ферментів на їжу і найбільш повна її обробка повноцінними за травними властивостями соками.

У дітей у зв'язку з високою інтенсивністю процесів обміну основний обмін порівняно з дорослими людьми підвищений у 1,5—2 рази.

Виходячи з цього, фізіологічні потреби дітей в енергії та харчових речовинах також вищі і з віком зростають.Дений і тижневий раціон повинні забезпечувати додаткові нерерговитрати дитини, що виникають у 3-6 річному віці дітей, і зв’язку із підвищеною руховою активністю (участь у іграх, тривалих прогулянках). У цьому віці швидко наростає маса мязів, тому в їжі порвинна міститися достатня кількість білків, амінокислот; посилено розвивається нервова система, що вимагає введення до раціону жирів, мікроелементів, вітамінів.

Для забезпечення дітей повноцінним харчуванням складається меню на кожен період року: літо, осінь, зиму,весну. Різноманітність у харчуванні досягається за рахунок не лише асортименту продуктів, але й страв, що готуються з них. Складаючи меню, необхідно дотримуватись правильного поєднання різних страв. Так, якщо перша страва – борщ або овочевий суп, то до другої страви подають гарнір із круп, макаронних виробів, комбінованих з овочами, а якщо перша страва – суп із крупою чи вермішеллю, то до другої – готують овочевий гарнір. При складанні меню обов’язково необхідно враховувати енергетичну цінність та хімічний склад продуктів, з яких готуються страви.

/Files/photogallery/824/16.jpg

Розподіл їжі за калорійністю протягом дня повинен бути таким : Сніданок – 25%

Обід – 35%

Полуденок і вечеря – 20%

Дітям віком від 3 до 5 років слід отримувати на добу 1400-1500 гр. їжі, а за один прийом – 350-450 гр.; віком від 6-7 років 400-450 гр.

Добова енергетична цінність становить 1800-2000 Ккал. Щоб задовольнити цю потребу, дитина повинна споживати на добу 60-75 гр. білків, стільки ж жирів , 280 гр. вуглеводів, при чому білки, жири повинні становити 65-85 % від загальної кількості .

Фізіологічні потреби дітей в енергії та основних харчових речовинах

Вікова група, роки Енергія ккал Білки Жири, г Вугле­води, г ( тваринні) МДж всього
1—3 1540 6,5 53 37 53 212
4—6 2000 8,4 65 33 58 305
6 2200 9,2 72 36 65 332

/Files/photogallery/824/18.jpg

Загальна потреба дітей у білку становить 13 % загальної потреби в енергії. Частка тваринного білка в харчових раціонах дітей повинна становити 50 % загальної кількості білка в раціоні.У дитячому харчуванні необхідно враховувати якісні особливості білків. Загальновизнано, що потребам дитячого організму найбільшою мірою відповідає молочний білок, який містить усі незамінні амінокислоти. Молоко містить усі необхідні для дитячого організму харчові речовини і тому воно повинно бути обов'язковим продуктом у дитячому харчуванні. Для дітей ясельного віку необхідно, щоб в щоденному харчовому раціоні було не менше 600—700 мл молока, в раціоні дошкільників — 500 мл.

/Files/photogallery/824/19.jpg

У дитячому віці підвищена фізіологічна потреба організму в незамінних амінокислотах, які забезпечують нормальний перебіг процесів, зв'язаних з інтенсивним ростом та розвитком. Найбільша кількість незамінних амінокислот міститься у м'ясі, рибі, яйцях, горіхах.

/Files/photogallery/824/20.jpg

Фізіологічні потреби дітей в жирах становлять 26,5 % загальної потреби в енергії. Залежно від віку потреби дітей в жирах коливаються від 53 до 104 г на добу. Оскільки жири використовуються для пластичних цілей, а також є розчинниками жиророзчинних вітамінів А і D, джерелом фосфоліпідів та ненасичених жирних кислот, то вони повинні бути в щоденному раціоні. Задоволення фізіологічних потреб дітей у вітамінах А та D, фосфоліпідах здійснюється за рахунок вершкового масла, молока, вершків та інших молочних продуктів, а також яєць.

/Files/photogallery/824/21.jpg

Процес засвоєння та використання глюкози у дітей проходить з більшою інтенсивністю, ніж у дорослих, тому їх фізіологічні потреби у вуглеводах становлять понад 55 % загальної потреби в енергії. В кількісному відношенні потреби у вуглеводах з віком зростають від 212 г до 485 г на добу.

У харчуванні дітей важливе значення мають легкозасвоювані вуглеводи, джерелами яких є фрукти, ягоди та їх соки. Вони постачають глюкозу та фруктозу для потреб організму (зокрема для утворення глікогену). Важливим джерелом легкозасвоюваних вуглеводів у дитячому харчуванні є молоко, яке містить лактозу (молочний цукор). У дитячому харчуванні прості вуглеводи повинні становити не більш як 20 % загальної кількості вуглеводів і надходити до дитячого організму не в складі рафінованих продуктів (цукор), а в складі натуральних продуктів, тобто за рахунок фруктів, ягід, овочів.

/Files/photogallery/824/22.jpg

У дітей в зв'язку з інтенсивними процесами росту фізіологічні потреби у вітамінах підвищені. Особливе значення в дитячому харчуванні мають вітаміни А і D, які впливають на процеси росту. Фізіологічні потреби у вітаміні А покриваються як за рахунок каротину, так і за рахунок самого вітаміну А. Фізіологічна потреба дітей у вітаміні А становить 1 мг, у вітаміні D — 100—400 МО. Однак повне задоволення фізіологічних потреб дитячого організму, у вітаміні D не можливе лише за рахунок його надходження з їжею. Перебування дітей влітку і весною на відкритому повітрі сприяє його синтезу. Найбільшу кількість вітаміну D і А містять продукти тваринного походження, зокрема риб'ячий жир, печінка, яйця, молоко, сир; попередник вітаміну А — каротин — морква, помідори, абрикоси, капуста та листкові овочі.

/Files/photogallery/824/23.jpg

У дитячому харчуванні важливе значення має також вітамін Е, який істотно впливає на статевий розвиток організму. Крім того, вітамін Е сприяє накопиченню вітамінів А і D у внутрішніх органах і тканинах, а також стимулює процес перетворення каротину на вітамін А. Фізіологічні потреби дітей різного віку у вітаміні Е коливаються від 5 до 15 мг на добу. Значну кількість вітаміну Е містять зародки зернових продуктів, а також жовтки яєць та інші продукти.

/Files/photogallery/824/24.jpg

Важливе значення для організму дітей має вітамін С, оскільки він впливає на процес синтезу колагену в судинах та кістках скелета. Потреба дітей у вітаміні С залежно від їх віку коливається від 40 до 80 мг на добу. Джерелом вітаміну С є свіжі фрукти та овочі. Найбільшу кількість його містять плоди шипшини, чорна смородина, цитрусові, хрін та інші свіжі продукти рослинного походження.

/Files/photogallery/824/25.jpg

Задоволення фізіологічних потреб дитячого організму у вітамінах групи В дуже важливе, адже кожен з них має свої специфічні функції. Більшість з них входить до складу багатьох ферментів як обов'язкова їх складова частина, без якої неможливий їх синтез і обмін речовин в цілому. Багато вітамінів групи В містять зернові продукти, дріжджі, печінка та інші продукти.

Для дитячого організму велике значення мають мінеральні речовини. Вони використовуються не тільки для пластичних цілей, а й сприяють нормальному процесу кровотворення, формуванню скелета, м'язів та інших тканин організму, забезпечують діяльність залоз внутрішньої секреції, продукування гормонів, побудову клітин нервової системи, зокрема клітин головного мозку.

/Files/photogallery/824/26.jpg

Діти потребують підвищеної кількості кальцію для процесів мінералізації кісток скелета, тому необхідно систематично включати до харчового раціону молоко та молочні продукти, які містять легкозасвоюваний кальцій . Фізіологічна потреба дітей в кальції становить у віці 1—6 років — 800 мг на добу.

/Files/photogallery/824/27.jpg

Серйозною проблемою є забезпечення дитячого організму достатньою кількістю кровотворних мікроелементів — залізом, міддю, марганцем, кобальтом. Основний продукт дитячого харчування — молоко і молочні продукти — містять мало заліза і міді. Джерелами заліза у ранньому віці є яєчний жовток, м'який сир, каші з подрібнених вівсяних круп, фруктові соки, дещо пізніше — м'ясо, овочі, картопля, зернові продукти. Фізіологічна потреба дітей у залізі становить: у віці 1—5 років — 10 мг, в 6—10 років — 12 на добу; в міді — 1,5—2,5 мг на добу; в марганці — 5—7 мг, в кобальті — 0,2—0,3 мг на добу.

/Files/photogallery/824/28.jpg

Найбільше легкозасвоюваної міді містять продукти тваринного походження — печінка, м'ясо, жовтки яєць,

/Files/photogallery/824/29.jpg

марганцю — зернові продукти, овочі, печінка, риба.

Для нормального росту та статевого розвитку дітей необхідний цинк. Фізіологічна потреба дітей різного віку у цинку становить 8—15 мг на добу. Цинк міститься в багатьох продуктах тваринного і рослинного походження.

Діти потребують суворого додержання режиму харчування.

Кiлькiсть переглядiв: 1294