"Використання зразків народного мистецтва в роботі з дітьми дошкільного віку"

Консультація для педагогів

ДОБРОТА

Твори добро завжди і всюди
Тебе вшанують усі люди.
Будь дружним, ввічливим, привітним,
У людях будь різноманітним:
Веселим, добрим, працьовитим,
Усміхненим і енергійним.
Батькам завжди допомагай,
Стареньким теж не відмовляй.
Роби добра побільше всім
Вони тобі віддячать тим.

Проблеми моральності і працьовитості споконвіку посідали важливе місце у вихованні підростаючого покоління. Не втратили вони актуальності, бо, на жаль, дедалі помітнішими стають зниження у дітей поваги до чесного трудівника ,втрата притаманної українцям з давніх давен працьовитості. У пошуках нових засобів формування особистості ми намагаємось механічно перенести німецьку педагогіку на наш ґрунт. Звичайно в кожній педагогіці та педагогічній теорії є раціональні зерна, але ж не забуваймо і не відкидаймо свого рідного. Маємо в Україні не менш цінний досвід , кращі традиції народного морально-трудового виховання, за якого цей процес ішов поруч із працею. Бо праця для українців завжди виступала не тільки економічною, а й категорією моральною, педагогічною.

Процес входження дитини у світ праці, засвоєння нею моральних норм відбитий у різних видах усної народної творчості. Так, в одній з найперших забавлянок, які чує маля у „Сороці вороні”, - звучить мотив працьовитості і ледарства, бо тільки працьовиті одержують кашку. Найкращими умовами здійснення виховного впливу народна педагогіка вважає такі, за яких дитина завжди розумно завантажена корисними справами.

Велике значення у вихованні дітей має і використання зразків народного мистецтва. Завдяки їм маємо змогу виховувати емоційно позитивне ставлення до праці ,інтерес до народних ремесел, гордість за талановитих людей, що живуть на рідній землі, плекати паростки почуттів любові до свого краю, до свого народу, формувати дбайливе ставлення до витворів людських рук, культуру й естетику праці, культуру спілкування. Так, під час гурткової роботи з вишивання слід розкрити дітям красу української вишивки, багатство кольорів, різноманітних орнаментів. Збагатити знання про цей давній вид декоративно-вжиткового мистецтва. Слід формувати естетичного сприймання краси завдяки зразкам. Яким сприймеш світ на зорі життя, таким бачитимеш його завжди, не втрачатимеш відчуття прекрасного навіть попри всі незлагоди. Ось чому важливо, щоб краса оточувала людину з дитинства-краса природи, краса рукотворних речей. Чудові вишиванки, прозорі ніжні витинанки, ткані килими і різьблені карбовані предмети вжитку, різноманітна кераміка, народні іграшки. Вони породжують у маленьких сердечках любов до національної культури, інтерес до її історії, формують естетичні смаки, виховують бажання й самим створити щось гарне.

Прислів’я та приказки:

- Хочеш їсти калачі – не сиди на печі.

- Хто рано підводиться , за тим і діло водиться.

- Нових друзів май , старих не забувай.

- Хто про мир дбає , той життя хороше має.

- Щоб життя нам добре мати , треба добре працювати.

- Наша сила – сім’я єдина.

- Пташка красна пір’ям , а людина знанням.

- Зробив діло – гуляй сміло. - Без труда нема плода.

- Маленька праця краще за велике безділля.

- Нема товариша – шукай , а знайшов – бережи.

- Бджола мала , та й та працює.

- Не хвали сам себе – нехай тебе люди похвалять.

- Язиком так і сяк , а ділом ніяк.

- Поспішиш – людей насмішиш.

- Посієш вчасно, то й вродить рясно.

- Книга вчить як на світі жити.

- Семеро одного не ждуть.

- Дружній череді вовк не страшний.

- Ластівка день починає , а соловей його кінчає.

- Де пташки , там гинуть комашки.

- Як сіно косять , то дощів не просять.

Уся педагогічна спадщина видатної просвітительки просякнута ідеями гуманного ставлення до дитини, глибокою вірою в її потенційні можливості, і гуманізм, на думку вченої, повинен бути піднесений у педагогіці до рівня головного змісту виховання і навчання. У центрі гуманістичної педагогіки С. Русової – особистість дитини і тому «треба до кожного підходити з тим словом, яке найкраще дійде до його душі, захистить думку й викличе самостійну моральну роботу». Вчена закликала, що працюючи з дітьми, потрібно великого значення надавати морально – етичному вихованню. У нашій школі проводиться велика робота по впровадженні ідей великої просвітительки. Створено куточок С. Ф. Русової, у кожного вчителя початкової школи є творчі папки, її ідеї впроваджуємо на уроках і виховних заходах. Тому що від учителя залежить яким стане серце дитини – ніжною квіткою, чи засохлою пустелею.

Керуючись настановою С. Ф. Русової «що дитина – це квітка тендітна і ніжна і доглядати її треба, як садівникові сад», свою роботу і направляю на те, щоб серце дитини було чутливим, щоб відгукувалось на кожне слово. Це робота дуже складна, але вона виховує дітей добрими, уважними, чуйними, милосердними людьми, які не залишать поза увагою людське горе, завжди прийдуть на допомогу тому, хто її потребує.

За допомогою етичних бесід, роз’яснення, повчання, переконання, життєвих ситуацій, ігор спонукаю дітей до діяльності. С. Русова писала: «Гра – це найвидатніша форма природного розвитку дитини».

Тому ігри «Якщо ти добра людина, то повинна …»,«Ввічливо чи неввічливо», «Промінчики ввічливості», інсценівки – мініатюри «А як би вчинив ти?», моральні задачі, ігрові ситуації«Допоможи Незнайкові», «Що зробив би Івасик?», використовую для виховання морально – етичних уявлень і почуттів, розвитку самостійності.

Відома вчена вбачала, що формування в дитини морально – етичної свідомості, важливим засобом є інстинкт переймання. Діти переймають все, що викликає їхній інтерес – добре і зле, прекрасне і потворне, тому потрібно, «щоб у своєму оточенні вони бачили, щонайбільше краси і добра».

Перші уяви і моральні почуття в дитини викликають її батьки. Софія Федорівна відмічала «Родинне виховання найкраще, бо в його основі лежить ласка матері і мудре слово батька». А дитина – це дзеркало родини, як у краплі води відбивається сонце, так і у дітях відбивається моральна чистота матері і батька.

Тому, працюючи спільно з батьками, ми провели в класі інтелектуально – розвивальну гру для дітей і батьків, батьківський лекторій з елементами тренінгу "Дбайте про культуру поведінки дитини", проводимо зустрічі, свята.

Під час роботи з дітьми, пам’ятаю слова С. Русової : «Діти – це найдорожче, це наша надія, наше майбутнє». І тому стараюсь нести кожній дитині – світло знань, світло любові, віру в свої сили і направляю їх на дорогу добра, бо добро всіх зігріває. То нехай же тепло не згасає і в серці у кожної дитини палає!