• Ви знаходитесь тут:

  • Головна
  • Бібліотека
  • Досвід роботи Слєпченко Л.М. з логіко - математичного розвитку дошкільників

Досвід роботи Слєпченко Л.М. з логіко - математичного розвитку дошкільників


Укладач: Слєпченко Любов Макарівна, вихователь ДНЗ №2 «Вербиченька».

Рецензент: Пасічнюк О.В., вихователь – методист ДНЗ №2 «Вербиченька».

Гуминська О.П., провідний спеціаліст відділу освіти Конотопської міської ради.

ЗМІСТ

1. Вступ ……………………………………………………….. 4

2. Пояснювальна записка ……………………………………. 5

3. Мета та завдання …………………………………………...7

4. Методи і прийоми …………………………………………..8

5. Схема планування роботи ………………………………….9

6. План роботи гуртка ………………………………………..10

7. Використана література..............…………………………..24

8. Додатки …………………………………………………... ..25

У сучасному світі дуже важливо вміти не тільки засвоювати певні знання, а й оперувати ними, застосовувати їх у розв'язанні як життєвих, так і професійних проблем, мислити творчо, неординарно, креативно. Основи цієї здатності слід закладаю з дошкільного віку. Зокрема, застосовуючи наукову технологію розвитку творчості — ТВРЗ (теорію розв'язання винахідницьких завдань). Серед її головних принципів — навчання дітей розв'язувати суперечності, застосовувати системний підхід, тобто бачити навколишній світ у взаємозв'язку всіх його компонентів, знаходити резерви для творчого виконання завдання.

Отже, логіко-математичний розвиток дитини старшого дошкільного віку, основою якого є логічне мислення, здійснюється в процесі засвоєння найпростіших форм суспільного досвіду: предметних дій, елементарних знань та вмінь. Досвід моєї практики довів, що дитині легше засвоїти знання та вміння у неорганізованому навчанні, яке має місце у повсякденному житті дитини, її спілкуванні з дорослими. Наприклад, у ході спостереження діти без цілеспрямованого навчання використовували логічні операції у вигляді порівнянь. Дитина спів ставляла схожі предмети, виділяла характерні ознаки — колір, форму, просторові відношення. Я спрямовую свою роботу, щоб навчити дітей міркувати, порівнювати, узагальнювати, робити висновки не тільки під час занять, а і повсякденному житті, під час ігор та у побуті. На підставі однорідних предметів різних видів, розмірів, кольорів, я підвожу дітей до того, щоб діти навчилися узагальнювати. У дітей посилюється свідомість сприймання. У цьому віці сприймання стає більш цілеспрямованим, точним і узагальненим. Багато уваги я приділяю проведенню дидактичних, словесних, розвивальних ігор. Під час таких ігор діти оволодівають вміннями виділяти мету, тобто самі намічають запам'ятати те, що необхідно. Під час проведення таких ігор у дітей розвивається пам'ять. Гру я намагаюся зробити цікавою, змістовною, щоб діти получали задоволення від неї.

У дітей 6-го року життя відбувається життя відбувається бурхливий розвиток наочно-образного мислення. Для пізнавального розвитку я використовую модельні образи, схеми та символи. Дітям надаю можливість експериментувати з новим матеріалом з метою відкриття нового. У дітей із високим рівнем пізнавального розвитку, мислення набуває чіткий, послідовний характер. Завдяки експериментуванню, дитина послідовно одержує нові знання. Значну роль у розвитку мислення відіграє мова. Збагачення словника, засвоєння простих, а потім досить складних граматичних структур, уміння слухати, розуміти й самому будувати потрібне речення — необхідні умови розвитку логічних форм мислення старшого дошкільника. Моя робота побудована на тому, щоб у дітей розвивалося словесно-логічне мислення. Я намагаюся направляти дітей на те, щоб вони вчилися розмірковувати, робити елементарні висновки, щоб діти вміли докладно й послідовно розповідати про ті чи інші події.

ПОЯСНЮВАЛЬНА ЗАПИСКА

Програма «Дитина» визначає логіко-математичні завдання, що ґрунтуються на нових концептуальних положеннях. Для розвитку особистості дошкільника необхідний комплекс елементарних логічних понять і дій, які дитина може використовувати у різних життєвих ситуаціях.

Роботу з дошкільниками щодо виконання завдань із логіко-математичного розвитку я будую на основі системи дидактичних принципів:

- створюю освітнє середовище, що забезпечує всі стресові фактори навчально-виховного процесу (принцип психологічного комфорту);

- нові знання подаю не у готовому вигляді, а через самостійне «відкриття» їх дітьми (принцип діяльності);

- ознайомлюючи з новими поняттями, намагаюся розкрити взаємозв'язок із предметами і явищами навколишньої дійсності (принцип цілісного уявлення про світ);

- формую у дітей уміння робити вибір на основі певного критерію (принцип варіативності);

- забезпечую зв'язок між усіма ступенями розвитку (принцип безперервності).

Для розвитку логіко-математичних здібностей дітей старшої групи, у своїй роботі я використовую такі методи навчання: словесні, наочні та практичні. Словесні методи: розповіді, пояснення, бесіди, словесні та дидактичні ігри. Наочні методи: демонстрація об'єктів, картин, спостереження, розгляд картин, таблиць, моделей. Практичні методи: вправи, ігри, досліди.

Розвиваючи логіко-математичний розвиток, діти мають засвоїти знання при виконанні таких операцій:

- операції з множинами;

- розвиток лічильної діяльності;

- ознайомлення з кількісним складом числа першого десятка;

- порядкове значення числа;

- поділ цілого на частини;

- ознайомлення з цифрами;

- ознайомлення з арифметичними задачами;

- ознайомлення з величиною предметів;

- ознайомлення з формою предметів;

- формування уявлень про простір;

- орієнтування в часі.

Багато роботи з дітьми проводиться творчого характеру. Щоб дитина мала здатність передбачати майбутнє та мала змогу уявити кінцевий результат власної діяльності. Креативність дитини базується на яскравих образах, емоційності, імпульсивності й жвавості поведінки дитини. У своїй роботі з дітьми я намагаюся зацікавити дитину грою, а не змушувати гратися. Тому у роботі з дітьми я сприяю засвоєнню «мови» почуттів: міміку, жести, пози, інтонацію тощо. У дітей відбувається подальша диференціація почуттів. Граючи, діти відчувають гордість, жалість, заздрість, ревнощі, а також вміють розуміти красу рідної природи.

У своїй роботі я спрямовую дітей на те, щоб діти могли долати перешкоди, обмежувати свої бажання, оцінювати результати власних дій, щоб дитина могла підкоряти свою увагу вимогам дорослого та усвідомлювати цю необхідність. Я намагаюся формувати у дітей почуття відповідальності за свою поведінку, елементи самоконтролю. У процесі навчання та гри у дитини будуються нові якості особистості: почуття справедливості, адекватне переживання успіху або невдачі, здатність регулювати спільну діяльність, колективізм, дисциплінованість. Виникає усвідомлення свого соціального «Я» і зайняття дитиною певної внутрішньої позиції щодо взаємовідносин з іншими людьми.

Моя роль у логічно-математичному розвитку полягає у створенні умов, за яких можливо надати допомогу дитині розкрити свій потенціал, навчити її самостійно пізнавати світ, бо основним чинником розвитку дитини є її власна діяльність.

Важливим є не результат пізнавальної діяльності дитини, а процес її здійснення. Тому що від цього процесу залежить усвідомленість отриманих знань в ході самостійної пізнавальної діяльності.

Мета:

1. Розвивати у дітей логічне мислення, пам'ять , увагу, вміння довести розпочату справу до кінця, товариськість, взаємовиручку, оригінальність та невимушеність в поведінці.

2. Формувати у дітей впевненість у собі та у тому, що їхня відповідь правильна; вміння відстоювати свою думку та переконати всіх, що його відповідь правильна.

3. Розширювати знання про букви, використовуючи різні вправи , формувати вміння читати, складати нові слова з букв.

4. Дати знання про кросворди, лабіринти, ребуси та інші інтелектуальні ігри.

5. Вчити розповідати та запам’ятовувати вірші, скоромовки, загадки.

6. Вчити дітей порівнювати, узагальнювати, класифікувати, вилучати, зіставляти та інші логічні операції; проводити різні дії з цифрами, множинами предметів , геометричними фігурами, орієнтування в часі, просторі.

Завдання:

1. Формувати вміння:

- порівнювати предмети між собою;

- визначати предмети за описом;

- визначати послідовність дій;

- міркувати про протилежні ознаки та явища;

- класифікувати предмети і явища, називати групи предметів узагальненим словом, визначати належність предмета до тієї чи іншої групи, знаходити «зайвий предмет», що не входить до певної групи;

- цілеспрямовано запам’ятовувати.

2. Вчити виконувати словесні диктанти на аркуші паперу.

3. Вправляти в умінні оперувати цифрами в межах 10:знаходити сусідні цифри ,вставляти пропущені ,вилучати зайві тощо.

4. Закріпити знання про геометричні фігури,величину предметів,орієнтування в часі.

5. Вправляти в умінні орієнтуватися в просторі,на аркуші паперу,в приміщенні.

6. Вчити розповідати і запам’ятовувати вірші, скоромовки, загадки.

Методи навчання: словесні, наочні та практичні. Словесні методи: розповіді, пояснення, бесіди, словесні та дидактичні ігри. Наочні методи: демонстрація об'єктів, картин, спостереження, розгляд картин, таблиць, моделей. Практичні методи: вправи, ігри, досліди.

Розвиваючи логіко-математичний розвиток, діти мають засвоїти знання при виконанні таких операцій:

- операції з множинами;

- розвиток лічильної діяльності;

- ознайомлення з кількісним складом числа першого десятка;

- порядкове значення числа;

- поділ цілого на частини;

- ознайомлення з цифрами;

- ознайомлення з арифметичними задачами;

- ознайомлення з величиною предметів;

- ознайомлення з формою предметів;

- формування уявлень про простір;

- орієнтування в часі.

Кiлькiсть переглядiв: 1882